Похо́дження мо́ви — передумови і початки розвитку мовної діяльності суспільства. Як одна з основних ознак суспільства мова почала формуватися на етапі появи первісної людини. За однією з гіпотез, це було тривале поступове перетворення біологічно зумовлених неусвідомлюваних інстинктивних вигуків в осмислені звукові засоби комунікації давніх людей. Припадало воно в основному на другу половину неандертальської фази розвитку людини (мустьєрська епоха в кінці раннього палеоліту, бл. 200-50 тисячоліть тому).
Історія становлення мови
Становлення мови в первісному суспільстві було закономірно підготовлене важливими об'єктивними передумовами соціального і біологічного характеру. Вирішальною соціальною передумовою був поступовий перехід до справжньої трудової діяльності, пов'язаної з виготовленням знарядь праці. Суспільний характер праці, необхідність координації дій учасників трудового процесу викликали потребу в свідомому застосуванні певних звукових сигналів. Іншою об'єктивною передумовою формування мови була здатність предка людини відтворювати ряд спадково закріплених вигуків, які інстинктивно пов'язувалися з певними типовими для стада істотними життєвими ситуаціями — небезпекою, появою здобичі, зміною напряму руху тощо. Поступово такі вигуки почали свідомо застосовуватися первісної людьми у зв'язку з відповідними діями, спочатку в самій трудовій ситуації, а згодом і поза нею як її позначення. Припускають, що до початку розвитку звукової мови на основі інстинктивних вигуків, а частково й пізніше, предки первісних людей протягом тривалого часу (можливо, 2 — 3 млн років) спілкувалися за допомогою жестів.
Потім урізноманітнення видів праці і пов'язаних з ними трудових ситуацій привело до свідомого варіювання вигуків і розширення їхньої кількості. Артикуляційно нерозчленовані спочатку вигуки дедалі більше ставали членороздільними. Звукові комплекси, які набували характеру мовних знаків — слів, спочатку мали не-диференційну семантику й означали як певний процес дії, так і його об'єкт, знаряддя чи результат. З наступним виділенням у свідомості уявлень і примітивних понять про предмети як об'єкти, що мають істотне значення для життя людини, почали створюватися форм. варіанти назв для предметів, відмінні від позначень дій. Це зумовлювало розширення лексичного складу мови і вдосконалення їїфонетичної структури.
Оскільки ці процеси, що відбувалися в умовах роздільного існування первісних людських колективів на віддалених одна від одної територіях, уже втратили безпосередній зв'язок з первісними природними вигуками, спільними для всього виду предка людини (і для раннього неандертальця), у різних первісних людських колективах почалося формування на єдиній початковій основі багатьох місцевих різновидів мов.
Найважливішою особливістю мови, характерної для цього архаїчного етапу розвитку, була нероздільність і багатозначність понять
Інформацію взято з сайту: https://uk.wikipedia.org
Чому люди відкидають розповідь про Вавилонську вежу? Просто кажучи, тому що вона суперечить певним теоріям походження мови. Наприклад, декотрі вчені стверджують, що мовні сім’ї не з’явилися раптово, а поступово розвинулися з єдиної «прасвітової мови». На думку інших, кілька прадавніх мов формувалися незалежно одна від одної і крок за кроком перетворилися з нечленороздільних звуків на повноцінні мови. Через подібні розбіжності в поглядах вчених багато хто погоджується з професором Вільямом Фітчем, який у своїй книжці про історію мови написав: «Ми поки що не маємо цілком переконливих відповідей на наші запитання» («The Evolution of Language»).Що стало відомо археологам і лінгвістам про походження та розвиток мов народів світу? Чи відкриття вчених підтверджують якусь із вищезгаданих теорій? Чи, навпаки, нові відомості доводять правдивість оповіді про Вавилонську вежу? Перш ніж відповісти, подивімося, що говориться в Біблії.
ДЕ І КОЛИ ЦЕ СТАЛОСЯ?
Згідно з Біблією, змішання мови і розпорошення людей відбулося «в Шинеарському краї» — місцевості, яку пізніше почали називати Вавилонією (Буття 11:2). Коли це було?
Біблія каже, що за днів Пелеґа «поділилась земля», або її населення. Пелеґ народився приблизно за 250 років до Авраама. Тож події у Вавилоні відбулися, очевидно, 4200 років тому (Буття 10:25; 11:18—26).
Одні вчені висувають теорії про те, що сучасні мови пішли від єдиної прадавньої мови, або прасвітової мови, якою люди розмовляли близько 100 000 років тому
*. Інші вчені вважають, що сучасні мови виникли на основі кількох давніх мов, яким приблизно 6000 років. Але чим керуються лінгвісти, коли описують розвиток зниклих мов? «Це складна справа,— говориться в англійському журналі «Економіст».— На відміну від біологів, лінгвісти не мають у своєму розпорядженні викопних решток, які допомогли б їм пройти через лабіринти минулого». У журналі також сказано, що один фахівець у галузі еволюційної лінгвістики робить свої висновки на «так званих математично обґрунтованих припущеннях».
А втім, лінгвістичні «викопні рештки» таки існують. Що це за рештки і про що вони свідчать? У «Новій британській енциклопедії» повідомляється: «Єдині лінгвістичні викопні рештки, що є в наявності,— це найдавніші взірці писемної мови, яким не більше чотирьох-п’яти тисяч років». Де археологи знайшли ці «викопні рештки», або «взірці писемної мови»? У Нижній Месопотамії, тобто «в Шинеарському краї»
*. Отже, знахідки підтверджують правдивість біблійних фактів.
РІЗНІ МОВИ — РІЗНЕ МИСЛЕННЯ
Згідно з біблійною розповіддю про Вавилон, Бог «змішав... мови, щоб не розуміли [люди] мови один одного» (Буття 11:7). Унаслідок цього будівельники вежі «перестали будувати те місто» і розпорошились «по поверхні всієї землі» (Буття 11:8, 9). Отож, у Біблії не говориться, що всі сучасні мови походять від однієї «прасвітової мови». Навпаки, вона розповідає про раптову появу кількох нових, очевидно, повністю розвинених мов, якими можна було висловити людські почуття і думки. Крім того, кожна мова мала свої особливості і не була подібною на інші.
Глиняна табличка з клинописним текстом, Месопотамія, III тисячоліття до н. е.
А що сказати про сучасні мовні сім’ї? Чи вони дуже схожі, чи істотно відрізняються? Фахівець у галузі когнітивної психології Лєра Бородіцкі написала: «Глибше дослідивши мови світу (лише незначну частину із приблизно 7000 існуючих), мовознавці виявили безліч неочікуваних розбіжностей між цими мовами». Справді, хоча мови однієї мовної сім’ї, як-от українська і польська, можуть бути схожі між собою, вони істотно відрізняються від мовіншої мовної сім’ї, скажімо від турецької або татарської.
Мова, якою ми розмовляємо, формує наше мислення і впливає на наше світосприйняття, тобто на те, як ми сприймаємо кольори, кількість, місцезнаходження, напрямок. Наприклад, фраза: «У тебе комаха на правій
руці»,— іншою мовою прозвучала б: «У тебе комаха на південно-західній руці». Такі розбіжності в найліпшому випадку спантеличують. Тож не дивно, що будівельники Вавилонської вежі не змогли продовжувати спільну роботу.
НЕЧЛЕНОРОЗДІЛЬНІ ЗВУКИ ЧИ ПОВНОЦІННА МОВА?
Якою ж була первісна мова людей? За повідомленням Біблії, перший чоловік Адам створював нові слова, коли давав імена всім тваринам і птахам (Буття 2:20). Він також висловив у поезії почуття до своєї дружини. А вона могла чітко пояснити, яким був наказ Бога і які будуть наслідки непослуху (Буття 2:23; 3:1—3). Отже, за допомогою первісної мови можна було спілкуватися і виражати свій творчий потенціал.
Змішання мов у Вавилоні завадило людям об’єднано використовувати свої розумові здібності та фізичні сили. Однак їхні нові мови, як і первісна мова, були повноцінними. Через кілька століть люди збудували великі міста, створили потужні армії і налагодили міжнародну торгівлю (Буття 13:12; 14:1—11; 37:25). Чи могли б вони досягти такого прогресу без багатого словникового запасу і розвиненої граматики? Згідно з Біблією, первісна мова і мови, які зародилися у Вавилоні, були повноцінними мовами, а не набором примітивних вигуків чи нечленороздільних звуків.
Цей висновок підтверджують результати сучасних досліджень. У «Кембриджській енциклопедії мови» говориться: «Кожна з досліджених культур, хоч би якою “примітивною” вона була з погляду культурології, мала розвинену мову, яка за своєю складністю досягала рівня мов так званих цивілізованих націй». Професор Гарвардського коледжу Стівен Пінкер у своїй книжці висловив подібну думку: «Не існує такого поняття, як мова кам’яного віку» («The Language Instinct»).
ЯКОЮ БУДЕ МОВА В МАЙБУТНЬОМУ?
Ми розглянули деякі факти про вік лінгвістичних «викопних решток», місце, де вони були знайдені, рівень розвитку давніх мов та істотну відмінність між мовними сім’ями. Який же висновок можна зробити? Багато хто впевнений, що біблійна розповідь про події у Вавилоні заслуговує цілковитої довіри.
Як розповідає Біблія, Бог Єгова змішав у Вавилоні мову людей, бо вони збунтувалися проти нього (Буття 11:4—7). Однак він пообіцяв, що дасть «народам мову чисту, щоб усі ім’я Господнє призивали та щоб служили йому однодушно» (Софонії 3:9, переклад І. Хоменка). «Мова чиста», тобто правда з Божого Слова, в наші дні об’єднує людей з усього світу в один народ. Тож логічно, що в майбутньому Бог значно більше об’єднає людство, давши йому одну мову. Так він покладе край змішанню, яке почалося у Вавилон
Немає коментарів:
Дописати коментар